Музика, як ідеальне на землі
(музика,що долає межі літератури: «Дон Жуан»)
Касап Ольга,301 «В зеркале звуков человеческое сердце познает себя; именно благодаря им мы научаемся чувствовать чувства»,-зазначає В.Г.Вакенродер. В цій цитаті нам відкриваються головні метафори романтизму: звуки, дзеркало, пізнання непізнаного. Музика в творі Гофмана «Дон Жуан» слугує засобом пізнання істини, адже музика-найідеальніше на землі. Музика- ключ до пізнання світів. Поєднання реального(готель) і нереального(театр (топос реального з елементами нереального для створення контрасту-мотив двосвіття) «чудесная романтическая страна где царят небесные чары звуков»). Вона створює гармонію, яку так любить романтик, адже для нього найстрашніше : «спугнуть чудесный миг музыкально-поэтического восторга». Тут ми бачимо,як романтик сприймає музику : «всеми фибрами души, точно щупальцами полипа, охватывать и вбирать в себя исполняемое с таким совершенством великое творение», «воочию видеть». Ми читаємо, що герой пізнає світ не через очі, погляд, а через слух. За допомогою слуху герой може «ощущать», «улавливать», «вірисовывать», «слышать слабый аромат тонких итальянских духов». Він прокидається почувши дзвоник. Тут ми відсліджуємо мотив акустичного пізнання через слух. Знайомство з Анною герой оцінює, сприймає на звуковому рівні. «И вот- что за голос!..Подобно сверкающим молниям пронизывает гром инструментов отлитые из неземного металла звуки!» «Ее речь звучала как чарующее пение..божественная, изумительная женщина»- а це найвища похвала, адже в романтизмы ступінь розвитку жінки визначали за музичними здібностями. Жінка виступає музичним інструментом, вона може пізнати істину : « Тогда я все постигаю до конца …то заповедное, что замкнуто в тайниках души и не поддается выражению словами, она постигает, когда поет…твой духовный мир раскрылся мне в пении». «Я але пізнання істини «потеря всякой меры», а не просто дотик до неї привело до смерті.(???????????) Звук, музика може